Наші публікації

Староконь Олена Сергіївна

вчитель історії

вищої кваліфікаційної категорії, старшого вчителя комунального закладу

«Дніпрорудненська гімназія «Софія» – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»

Василівської районної ради   Запорізької області 

Відео-тайм як сучасній метод у розвитку життєвої компетентності в процесі партнерської співпраці на заняттях  спецкурсу з природознавства

«Нові умови вимагають нових шляхів вирішення»

Н.Реріх.

Сучасна епоха характеризується як інформаційне суспільство (Е. Тоффлер), суспільство послуг (Д. Белл), суспільство знання (knowledge-basedsociety або knowledgesociety), суспільство, яке навчається  (learningsociety) (П. Дракер). Основним середовищем взаємодії та існування людини в інформаційному суспільстві стає медійний і віртуальний простір, центральною ланкою яких є візуальний образ. Якщо традиційно візуальний образ розглядався як основа художнього сприйняття світу (образотворче, театральне мистецтво та ін.), то зараз він стає засобом комунікації візуалізуалізуючогося світу у всіх сферах життя, в тому числі освіті. Перевага візуальних комунікацій в житті сучасних дітей, вимагає від педагогів використання  інноваційних методів, здатних підвищити інтенсивність і ефективність освітнього процесу в рамках партнерської співпраці вчителя- учня-батьків та до пошуку нових методів у розвитку життєвих компетентностей учнів.

 Нині комп’ютеризація та візуалізація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Система освіти сьогодні розвивається в ситуації « шоку від майбутнього» , - людина народжується і вчиться в одному світі , а самостійно діяти йому доведеться в іншому. У цих умовах школа повинна формувати в учнів нові навички - вміння адаптуватися і знайти себе в цьому світі , вміння самостійно збирати інформацію , аналізувати , узагальнювати і передавати її іншим людям , освоювати нові технології. Адекватною відповіддю на виклики часу є реалізація нової моделі навчального процесу , орієнтованого на самостійну роботу учнів, інтерактивні форми навчання , формування необхідних медійних навичок. Зараз у дітей з'явилася потреба екранної стимуляції пізнавальних процесів, стала розвиватися так звана «файлова» пам'ять. Підвищена потреба до сприйняття інформації - ще одна з характеристик сучасного дитинства. Сучасні діти відрізняються від своїх однолітків минулого століття і потребують сучасного підходу в вихованні та навчанні, більш широкого використання тих технологій, які більш звичні для їх повсякденному житті, складають основу їх комунікацій. Основні зміни в підходах до навчання полягають у збільшенні швидкості навчання; системному використанні візуалізації ( «одна картинка варто тисячі слів»); зростанні мультизадачности і високої мотивації навчання; спонукання до самостійності думки, критичного мислення, вирішення навчальних і життєвих завдань.

У своїй роботі на уроках природознавства та заняттях спецкурсу широко використовую такий метод розвитку життєвих компетентностей як «Відео-тайм». Відео-тайм – це спеціально підібраний відповідно до предмету, теми, класу, зображувальний, візуальний контент, до якого входять:

• фотографії: портрети, фото об'єктів, репортажні фото;

• ілюстрації: графічні, репродукції;

• відеоролики і анімація: документальне відео, відео-презентація, флеш-анімація, gif-анімація.
Плануючи урок чи заняття спецкурсу із застосуванням методу «відео-тайм», учитель повинен дотримуватися дидактичних вимог, відповідно до яких:

•                     чітко визначати педагогічну мету застосування «відео-тайму» у навчальному процесі;

•                     уточнювати, де й коли він буде використовувати відео на уроці (спецкурсі) в контексті логіки розкриття навчального матеріалу й своєчасності пред'явлення конкретної навчальної інформації;

•                     погоджувати обраний засіб інформаційної технології з іншими технічними засобами навчання;

•                     ураховувати специфіку навчального матеріалу, особливості класу, характер пояснення нової інформації;

•                     аналізувати й обговорювати із класом фундаментальні, вузлові питання досліджуваного матеріалу через перегляд коротких відео сюжетів.

Визначальними пріоритетами педагогічної практичної діяльності є особистісно - орієнтований підхід, індивідуалізація навчання, тобто актуальним є питання реалізації ідеї «педагогіки співпраці». Саме об'єднання зусиль учнів, вчителя, батьків надає можливість якнайкраще розкрити індивідуальні особливості кожної дитини, зацікавити її, визначити сутність досліджуваної проблеми, досягти взаєморозуміння. Так інформаційно-комп’ютерні технології та застосування методу «відео-тайм» дозволяють  модернізувати уроки та заняття спецкурсу з природознавства, посилити діяльнісну активність учня в атмосфері пошуку та дослідження. Потужний потенціал комп’ютера як засобу навчання пов’язується з такими факторами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалізація навчання. Ефект від використання методу «відео-тайм» на уроці досягається також за рахунок:

·        інформаційної насиченості навчального матеріалу;

·        збільшення обсягу самостійної роботи – індивідуальної, парної, групової, фронтальної;

·        активізацій навчально-пізнавальної діяльності під час виконання учнями певної кількості завдань.

В роботі з батьками метод відео-тайму, також виявився досить ефективним, оскільки батьки приймали опосередковану участь у роботі на уроках природознавства та заняттях спецкурсу через власну зйомку на відео спільних з дітьми природничих дослідів на тему «Вулкан на тарілці», «Дифузія на кухні», «Агрегатні стани речовин» та ін. Діти разом з батьками після перегляду навчальних сюжетів, анімацій, фото виготовляли макети «Сонячної системи», «Планети Земля», прийняли участь у проекті «П’ять чудес шести материків». "Сім'я і школа - це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед ним відкривається неозоре море знань, і курс у цьому морі прокладає школа. Це не означає, що він повинен зовсім відірватися від берега ... "- писав Лев Кассиль. Співпраця як классного керівника так і вчителя предметника з батьками є найважливіша умова розвитку сучасної школи, досягнення освітніх цілей і створення найбільш сприятливих умов для освіти школярів. Без сім'ї, без допомоги батьків школі не обійтися не тільки унавчанні дитини, а й у формуванні основних життєвих компетентностей, в тому числі і інформаційно-комунікаційної компетентності.  У своїй роботі намагаюсь залучити батьків до співпраці як на уроці так і в позаурочній діяльності. Батьки виступають в ролі помічників-консультантів у підготовці учнями навчальних презентацій, проектів, виступів, природничих дослідів. Цікавим для батьків було також проведення батьківських зборів з використанням КТ, коли педагогічна тема супроводжується демонстрацією (презентація, підбірка до теми відео притч, мотиваційних настанов). Кожні батьківські збори у 5-6 класах  розпочиналися з відео-сюжету з життя класу. Ці сюжети готували учні як разом зі мною (5 кл) так і самостійно (6 кл) .

Застосування методу «відео-тайм» на уроках та спецкурсі з природознавства допомагає узагальнювати, відпрацьовувати, повторювати, ситематизувати і створювати нове на основі вивченого.  Все це сприяє розвитку життєвих компетентностей учнів у тому числі і інформаційно-комунікаційної.

Литература:
1. Бузинова А. А. Визуальный контент современного PR-текста // Медиаскоп. Электронный научный журнал Факультета журналистики МГУ им. М.В.Ломоносова. Реклама и PR. Выпуск №4. 2013. [Электронный ресурс] Режим доступа www.me diascope.ru/node/1412. [Дата обращения 8.04.2014]
2. Тряпицына, А.П. Новая школа и новый учитель: обобщение результатов работы дискуссионных площадок Педагогической Ассамблеи // Письма в Эмиссия.Оффлайн (TheEmissia.OfflineLetters): электронный научныйжурнал. – Январь 2010, ART 1377. – CПб., 2010г. – URL: www.emissia.org/ offline/2010/1381.htm. – Гос.рег. 0421000031. – ISSN 1997-8588.

         

ВИКОРИСТАННЯ КАБІНЕТУ ОСНОВ ЗДОРОВ'Я ТА РЕЛАКСАЦІЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

2.  

Аліна Едуардівна Губа

вчитель біології

КЗ «Дніпрорудненська гімназія «Софія»- загальноосвітня школа I-III ступенів №1»

Василівської районної ради

Запорізької області

Здоров’я - головне життєве благо.

                                                                           Я. Корчак

Сучасність характеризується стрімким погіршенням стану здоров’я українців, особливо це стосується дітей та підлітків. Варто зауважити, що негативні зміни стосуються не тільки фізичного здоров’я, але й психічного та духовного. Зазначені негативні тенденції викликали появу нового напрямку у педагогіці – культури здоров’я –важливого складового компонента загальної культури людини, зумовленого матеріальним і духовним середовищем життєдіяльності суспільства, що проявляється в системі цінностей, знань, потреб, умінь і навичок з формування, збереження та зміцнення її здоров’я.

Питання щодо створення кабінету основ здоров’я та релаксації неодноразово обговорювалось на засіданні комісії з реалізації гімназійного проекту «Здоров’я». Активну роль у розгляді питання відіграли батьки, які ділилися своїми побажаннями та напрацюваннями щодо формування здорового способу життя. Робота з батьками будувалась на партнерських відносинах, тому в тісній співпраці було створено такий кабінет. Символічно, що він був відкритий у Міжнародний день інвалідів і перше заняття проведено для дітей з особливими потребами та їх батьків.

Кабінет основ здоров'я призначений для формування валеологічного світогляду, виховання культури здоров’я, здорового способу життя, здоров'язберігаючих компетенцій, навичок безпечної поведінки  учнів у навколишньому світі.

 Оновлена класна кімната зустрічає батьків та учнів пташиним співом та дзюрчанням річкової води. Такі звукові ефекти лунають під час проведення уроків релаксації. Звукова релаксація поєднується з дихальною терапією. Коли в тиші починає звучати пташиний спів, це не порівняти ні з чим. Приємні незвичайні звуки розливаються в просторі. Тіло починає вібрувати. Звук огортає вас з усіх боків, потік думок поступово сповільнюється. Усе тіло розслабляється. У тиші воно налаштовується на природний ритм життєдіяльності.

У кабінеті основ здоров'я та релаксації проводжу з учнями у партнерстві із батьками заняття з пісочної терапії, де діти та батьки  в ігровій формі «будують» свої країни чудес на тацях із піском та вигадують для них цікаві назви, створюють казкові історії.

Батьки залюбки відвідують такі заняття із релаксації, виконуючи разом із дітьми різноманітні вправи, тим самим допомагаючи власним прикладом сформувати культуру здоров’я у юного покоління.

              

Для розвитку творчого потенціалу учнів використовую арт-терапію: працюємо з кольоровим піском – створюючи чудесні кольорові картини та поробки. Виходить своєрідне чаклунство, картинка починає «оживати», щойно дитина бере в руки пісок і починає ним малювати.

Вправи з масажними маленькими м'ячами сприятливо впливають на стан нервової системи, тонізують організм, створюють позитивний емоційний фон, попереджують захворювання.

Проводяться заняття з ароматерапії , що дає змогу поліпшити психологічне та фізичне самопочуття та здоров'я за допомогою аромоолій та трав. Тут дуже допомагають батьки: разом із дітьми вини збирають трави, виготовляють подушечки із цих трав. А діти, користуючись ними на уроці, постійно відчувають підтримку рідних людей, що і є потужним засобом профілактики психічних перевантажень.

Вихованці гімназії разом з батьками залюбки відвідують кабінет з основ здоров'я та релаксації.

Завдяки формуванню партнерських відносин батьків і вчителів ми робимо ще один крок назустріч учням для оздоровлення.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Кириленко С.В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров’я старшокласників : дис. канд. пед. наук : 13.00.07 / Інститут проблем виховання Академії педагогічних наук України. – К., 2004. – 240 с.

2. Ахвердова О.А., Магин В.А. К исследованию феномена «культура здоровья» в области профессионального образования // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 9. – С. 5–7.

       Профорієнтація в школі: сучасні виклики та шляхи подолання

Амірзянова Людмила Олександрівна

керівник циклової комісії

«Професійна орієнтація учнівської молоді»

Вибір професії людиною – один з найважливіших кроків у житті. В ньому можливість реалізувати свої здібності, нахили, захоплення. Важливу роль  відіграє матеріальне забезпечення, якого людина досягає завдяки обраній професії. Матеріально забезпечена людина не лише самодостатня, але й здатна реалізувати себе як творця власної сім’ї. Професійна діяльністьтісно пов’язана із можливістю виконання людиною обов’язку бутигромадянином держави, що створюючи певний суспільний продукт, відповідно має право вимагати від держави захисту своїх життєвоважливих інтересів, а також брати участь у творенні органів влади та впливати на їхню політику. Отже, професійна діяльність – одна з найважливіших складових життєвого успіху як окремої людини так і суспільства в цілому.

Напевне питання «Чи можна сформувати готовність учнів до усвідомленого вибору успішної професії?» неодноразово поставало перед тими, хто має безпосереднє відношення до роботи з учнівською молоддю. Воно є одним з ключових факторів, що спонукає на пошук ефективних засобів, методів та прийомів профорієнтаційної роботи.

Розуміння важливості вибору майбутньої професії формується ще в дитинстві, а перед сучасними старшокласниками постає як нагальна, неоднозначна проблема.ЇЇ складність та неоднозначність значно посилилася протягом відносно незначного періоду, від краху СРСР та становлення незалежної української держави до сьогодення, пов’язаного із відмовою від соціалістичної планової економіки та переходом до ринкових відносин, обтяжене тривалоюсистемною кризою, недосконалістю державного реформування. Зміни, що відбуваються в країні, викликані життям і необхідно не лише адаптуватися до них, але й бути активним творцем майбутнього, насамперед власного.Допомогти вирішити проблему самовизначення, покликані суспільні інститути, які знаходяться поряд із дитиною під час її становлення – це сім’я і навчальні заклади. Вони, так само, як пострадянське українське суспільство в цілому, не здолали всіх проблем «перехідного періоду». Якщо говорити лише про проблеми профорієнтації, то їх чисельна сила…це: 1) необхідність усвідомлення того, що професія обирається скоріше за все не на все життя, а на певний віковий період; 2) вступ та успішне закінчення бажаного вишу або коледжу, навіть такий, який обрано за всіма правилами вибору професії та відповідає нахилам і бажанням особистості, не гарантуєроботу за фахом; 3) мінливість сучасного ринку праці, залежного від економічних та політичних криз або піднесень ( мається на увазі рейтинг професій за попитом); 4) здатністьсучасної освіти, яка реформується надто повільно, забезпечити якісну підготовку мобільних,  конкурентоспроможних фахівців; 5) залежність працівникавід приватного працедавця; 6) поява чисельної кількості нових професій, як правило, пов’язаних із сферою обслуговування життєдіяльності людини і таких, що не завжди відповідають покликанню того, хто змушений виконувати цю роботу; 7) зміна відносин між виробником «продукту» та споживачем, робітником і працедавцем навіть у традиційних сферах професійної діяльності…Це безліч перепон на шляху «успішної професійної самореалізації»людини, яка є звичною для країн економічної демократії, однак поки що надто складною для України, хоча на цьому шляху зроблено дуже багато.

Значну роботу здійснили українські науковці, які спрямували свою діяльність саме на підготовку до умов ринкової економіки тих хто навчає і тих,хто вчиться. З’явилася значна кількість посібників для вчителів та учнів, такі як: Раціональна поведінка : Конспекти занять з економічної психології для учнів 6-х кл. загальноосвітніх шкіл (Побірченко Н.А.); Психологічні основи розвитку особистісної готовності фахівця до педагогічної діяльності в умовах ринкової економіки (Побірченко Н.А.); Економічні знання в початковій школі (Квятковська О.); Економічній освіті - державні пріоритети (Паращенко Л.); Шляхи та умови залучення молоді до малого підприємництва (Великий М.В.); Основи економіки і бізнесу : навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх шкіл (Падалка О.С.); Проблема формування економічної культури старшокласників з використанням засобів мистецтва (Надточієва О. А.); Деякі аспекти виховання "економічної людини" засобами художньої літератури (Одягайло Б.) та ін.

До теоретичного обгрунтування та обміну досвідом профорієнтаційної роботи спільно з науковцями долучилися і педагоги нашої гімназії. Протягом 2012-2013рр. вийшли друком збірки «Компетентнісний вимір особистісного зростання учнівської молоді: теорія, практика, досвід», «Інтегроване пізнання професійно орієнтованої освіти у школі», «Перші кроки шкільного профконсультанта». В них знайшла відображення експериментальна робота нашої гімназії, як майданчика республіканського рівня з проблеми профорієнтації учнівської молоді в умовах малого міста України.

Наша гімназія озброєна необхідним новітнім інструментарієм для ефективного проведення профорієнтаційної роботи. Протягом експерименту досліджено значну кількість наукових праць, проведено на базі гімназії низку семіню організацією для гімназії, а також підприємства та навчальні заклади м. Дніпрорудне, Енергодар, Запоріжжя тощо.

У своїй статті «Життєтворчі результати діяльності 11 річної школи майбутнього» Єрмаков І. Г. зазначає «Життєва компетентність не може бути розвинена поза умовами та ситуаціями, в яких вона виявляється та реалізується»[2, с.34]. В гімназії стали традиційними «Дні Дублера», що фактично є професійними пробами для учнів середньої та старшої ланки, які замінюють протягом дня представників всіх гімназійних професій, отримуючи перші професійні враження. «День Дублера» намагається вийти за межі гімназії, так старшокласники «працювали» в органах міського врядування, ознайомилися з робоарів, круглих столів, навчальних та виховних занять за участю науковців, учнів та батьків, саме з метою набуття теоретичних знань.

 Зібрано та систематизовано значний електронний та бібліотечний ресурс профорієнтаційної літератури, професіограми більше ста сучасних професій, інформація про навчальні заклади України, підприємства тощо.

Значна увага приділялася практичному вирішенню завдань профорієнтації в гімназії. Деякі з форм роботи стали традиційними. Це проведення анкетування школярів всіх вікових ланок і відповідно до отриманої інформації проведення виховних заходів, батьківських зборів; створення класами колективних профорієнтаційних презентацій за активної участі батьків. Проведення круглих столів за участю представників міських підприємств, центру зайнятості, органів міської влади. За допомогою профорієнтаційних екскурсій відвідано велику кількість навчальних закладів, підприємств: екскурсії на містоутворююче підприємство ПрАТ ЗЗРК, її підрозділу – шахта «Експлуатаційна», яка є шефськотою та побували в ролі працівників підприємств: «КУП «Наш дім», теплові мережі, лікарня та міська газета «Робоче слово». Моделювання спілкування під час профорієнтаційних занять за участю практичного психолога Голобокової О. М., вчителів-консультантів Дорожкіної С.В., Бекетової Н.Г., Шмайди В.В., Коломоєць І.І. Староконь О.С., а також  батьків дають уявлення про правила працевлаштування, роботу підприємця, менеджера з продаж, продавця, нотаріуса, медичної сестри, бухгалтера тощо.

Велика робота ведеться учителями щодо визначення предметів, які будуть допомагати учням у їхній професійній діяльності та поглибленого їх вивчення через підготовку до олімпіад, конкурсу – захисту наукових робіт МАН тощо. Призові місця на районному, обласному та республіканському етапах інтелектуальних змагань не лише поглиблюють знання учнів з певних предметів але й підвищують рівень їхньої конкурентоспроможності.

Слід відзначити, що початок профінформаційної та профорієнтаційної роботи з дітьми з раннього віку – необхідна умова для підготовки дитини до вибору професії і початкова школа навчального закладу відіграє значну роль в цій роботі. Неоціненною в цьому плані є співпраця з батьками на ниві ознайомлення дітей із професіями, завдяки яким забезпечується добробут родин. Підвищується рівень довіри між дітьми та дорослими, зростає повага одне до одного. В середній ланці психолог гімназії, класні керівники, вчителі – предметникидопомагають дитині пізнати себе, співвіднести власні можливості та бажання з попитом ринку праці. Профільне навчання старшої ланки школи відіграє важливу роль у підготовці до вступу до навчальних закладів, дає можливість реалізувати індивідуальні освітні інтереси.В гімназії багато років успішно функціонують: допрофільна спеціалізація учнів через систему спецкурсів «Азимут», профільне навчання в класах з поглибленим вивченням різних предметів, серед яких традиційно: філологічні - іноземної та української філології та такі, що змінюються в залежності від попиту учнів та їхніх батьків  профілі як, технологічний, економічний, суспільно-гуманітарний, природничих наук тощо.

Значна кількість педагогів отримала спеціальну фахову підготовку на базі ЗОІППО  та сертифікати вчителів – профконсультантів. Була проведена низка профконсультацій, що лягли в основу збірки «Перші кроки шкільного профконсультанта»2013р. Об’єктивно обумовлено, що ця робота епізодична, виникає за проблемою, яку частіше помічає саме фахівець-учитель і саме він є ініціатором надання допомоги учням та батькам. За консультацією звертаються батьки після класних зборів, присвячених проблемам самовизначення дитини, за необхідності вибору профіля навчання, виникнення певних проблем у навчанні дитини або спілкування з підлітком.

Профорієнтаційна робота стала невід’ємною складовою навчально-виховного процесу в гімназії. Однак, залишається безліч актуальних питань на які намагаємося знайти відповіді та рішення: наприклад, які показники визнавати мірилом ефективності профорієнтаційної роботи?

Донедавна успішною вважалася профорієнтаційна робота, якщо значна кількість випускників вступала до вищів. В умовах нестачі кваліфікованих кадрів на промислових та сільськогосподарських підприємствах орієнтація на «виши» стала не лише не актуальною, алей шкідливою, як для економіки країни в цілому, так і для самого випускника, який з дипломом про вищу освіту не може влаштуватися на роботу. Відповідно виправдано змінилася парадигма: формування готовності до усвідомленого вибору успішної професії.Однак, як зазначалося вище, в умовах сучасного ринку праці України поняття «успішна професія» є надто не надійним. Існує ще одне не конкретне визначення, яке мабуть більш прийнятне: формування в учнів готовності до самореалізації. Воно передбачає окрім значної профорієнтаційної роботи з учнями ще й виховну складову – формування психічної готовності до мінливості сучасного ринку праці та здатності адаптуватися до змін, вміння застосовувати власні навички, знання, особисті риси для підвищення власної конкурентоспроможності, готовності бути відповідальним за власний вибір.«… Ми, самостійно формуємо і життя, і самих себе. Ценескінченнийпроцес аж до смерті. І відповідальність за наш вибірповністюлягає на нас»[5].Ці слова належать дружині  Президента США Франкліна Рузвельта, жінці, яка в роки Другої світової війни була заступником міністра оборони США, у  повоєнний період відігравала одну з провідних ролей на ниві захисту прав людини в ООН -  Елеонорі Рузвельті з ними важко не погодитися.Тому, важливим залишається вирішення безпосередніх завдань профорієнтаційної роботи педагогічного колективу. Вониґрунтуються на тому, щоб показати всі грані та сторони тієї чи іншої професії, її затребуваність на ринку праці на поточний час, допомогти дитині пізнати самого себе, свої можливості. Закінчуючи школу, учень повинен чітко усвідомлювати, що він може, на що здатний, і знати, куди піти вчитися.

Профорієнтаційна робота безсумнівно є однією з важливіших у вихованні молодої людини і повинна бути різноманітною, змістовною, мати практичну цінність. Невизначена практична цінність цієї роботи, іноді відштовхує батьків від співпраці із школою, бо батьки вважають її недоцільною в тих умовах, коли вибір професії дитиною безпосередньо залежить від розміру батьківського гаманця. Саме тому часто виникає питання «Як підвищити ефективність співпраці батьків, вчителів та учнів на ниві профорієнтаційної діяльності?», адже від поєднання зусиль учнів, батьків та вчителів залежить ефективність профорієнтаційної роботи.

Результати досліджень, що проводилися протягом декількох років у вигляді анкетування старшокласників, говорять про те, що найбільший вплив на професійний вибір випускників в умовах освітніх ринкових відносин здійснює сім’я. На наш погляд - це не зменшує ролі школи у профорієнтаційній роботі, а спрямовує роботу школи на надання конструктивної допомоги  учням і батькам. І ця допомога здійснюється на декількох рівнях – у навчальній, позакласній діяльності та під час підготовки до вступу у професійні навчальні заклади.

Виявлена також залежність між рівнем освіти батьків та їхнім «баченням» майбутнього дитини, шляхом анкетування батьків, та, особливо, складання індивідуальних освітніх маршрутів учнів.Індивідуальні освітні маршрути допомагають вчителям ознайомитися із захопленнями учнів, освітніми запитами родин учнів. Вчителі у відповідь на ці запити можуть запропонувати не лише профіль навчання, але й додаткові гурткові, факультативні заняття, підготовку з окремих предметів на рівні  спецкурсів системи «Азимут» для учнів середньої ланки, курсів за вибором для старшокласників, підготовки учнів з окремих предметів на додаткових індивідуальних заняттях або залученням до інтелектуальних змагань (предметних олімпіад, конкурсів, Малої Академії Наук тощо). Як правило, батьки, що отримали вищу освіту, спрямовують своїх дітей на отримання вищої освіти і, навпаки, батьки, що мають середню професійну освіту часто спрямовують дитину на отримання професії за допомогою навчання в професійному ліцеї або коледжі. Подібна тенденція в цілому задовольняє попит ринку праці України і не викликає протиріч. В нашому «монопромисловому місті» це також закономірне явище. Значна кількість батьків працює на підприємстві ПрАТ ЗЗРК і розуміє, що стабільність залізорудного комбінату може стати стабільним майбутнім місцем роботи дитини, а комбінат потребує спеціалістів переважно робітничих професій. Однак, якщо повернутися до анкетування випускників, то найменший їхній відсоток прагне працювати там, де працюють їхні батьки, адже знають наскільки складна праця шахтаря. Гімназія в даному випадку виступає посередником між батьками та дітьми і намагається донести до учнів переваги та ризики, пов’язані з роботою на комбінаті, знайомить із роботою підприємства шляхом екскурсій, зустрічей із робітниками комбінату, ознайомлює дітей із тими навчальними закладами, які готують спеціалістів гірничо-рудної галузі. Найбільше враження на дітей справляють виступи батьків під час профорієнтаційних позакласних заходів – виховних годин, створення творчих профінформаційних проектів про працю батьків, коли учні починають відчувати суспільну користь тієї праці, яку виконують їхні батьки. Цікавим досвідом гімназії стало залучення батьків до навчального процесу, а саме, проведення профорієнтаційної частини уроку за участю батьків. Учні по-іншому бачать власних батьків, коли ті розповідають про зв‘язок шкільного предмета та професії, учні по-іншому починають ставитися до навчального предмета, якщо розуміють його практичну складову. Декілька прикладів: учням молодшої ланки навчального закладу було цікаво слухати розповідь мами – геолога про мінерали та розглядати різнокольорові камінці, які мають цінне застосування.Учні середньої ланки на уроці геометрії бачили як застосовуються знання з цього предмету мамою, що шиє одяг, та мамою, яка працює парикмахером. Випускники гімназії урок фізики проводили у фізіо-терапевтичному кабінеті, де мама учениці знайомила їх з медичними приладами та їхнім впливом на лікування хвороб. Звісно, що залучення батьків до проведення уроків – це лише епізоди, однак вони показують практичну цінність навчального предмета та підвищують авторитет батьків, зближують інтереси школи та сім’ї. Гімназія, залучаючи батьків до співпраці, немов би озброює учнів інструментарієм вибору, залишаючи сам вибір за випускниками.

Хоча останнім часом загально-українська тенденція до вищої освіти впливає і на батьківський колектив нашої гімназії (цьому також сприяє особливий статус навчального закладу)– все більше батьків прагне надати вищу освіту дітям. Відчувається зацікавленість батьків у якісній підготовці учнів до Зовнішнього незалежного оцінювання і гімназія залучає всебічні ресурси на виконання цього запиту. Це – профілізація навчального процесу, можливість вивчення факультативних курсів, відвідування безкоштовних курсів з підготовки до ЗНО, додаткові заняття, використання інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі тощо. Батьки разом з учнями беруть участь у спеціальних батьківських зборах, присвячених підготовці до незалежного оцінювання.

Все це сприяє підвищенню якості підготовки випускників гімназії до самовизначення, однак проблеми на цьому шляху не зникають, а оновлюються із змінами учнівських та батьківських колективів та змінами на ринку праці України.

Список використаних джерел та літератури

1.  Інтегроване пізнання професійно орієнтованої освіти у школі / Н.А. Побірченко, В.В. Пашков, В.Я. Ястребова [та ін.] – Запоріжжя: Акцент Інвест – трейд, 2013. – 240 с.

2. Компетентнісний вимір особистісного зростання учнівської молоді: теорія, практика, досвід. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 10-11 квітня 2012 р.; редакційна колегія: Побірченко Н.А., Пашков В.В. / Ястребова В.Я. [та ін.] - Запоріжжя: Акцент Інвест – трейд, 2012. – 252 с.

3. ПобірченкоН.А.Раціональна поведінка : Конспекти занять з екон. психології для учнів 6-х кл. загальноосвіт. шк. / Н. А. Побірченко. - К. : Наук. світ, 2000. - 66 с.

4. Побірченко Н.Психологічні основи розвитку особистісної готовності фахівця до педагогічної діяльності в умовах ринкової економіки / Н. Побірченко // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту імені Г.С. Сковороди : Науково-теоретичний збірник / Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2000. - Вип. 1 : Педагогіка. Психологія. Філологія. Філософія. - С. 105-111.

5.  Цитати про вибір. [Електронний ресурс]:http://prostatus.com.ua/citaty/308.php